Аніме може походити з Японії, але велика частина того, як це доноситься до англомовної аудиторії, полягає в англомовній звуковій доріжці. Важко (на межі неможливого) транслювати аніме на телебаченні без англомовного аудіо, тому дубляж є життєво важливим для того, щоб даний аніме-серіал або фільм показали якнайширшій аудиторії.
Ось розбивка про те, як англомовний дубляж працює для аніме, виведений під час обговорень з професіоналами галузі та акторами озвучування.
Переклад
Переважну більшість часу аніме надають оригінальні японські ліцензіари без англійських субтитрів чи аудіо. Отже, першим кроком є створення англійського перекладу японської аудіо.
Процес перекладу вимагає широких культурних знань Японії, а іноді і дуже специфічної чи технічної області. Багато аніме, які зосереджені на надприродному (xxxHOLiC, Книга друзів Нацуме) або історія Японії (Сенгоку Басара, Василіск, О! Ракета Едо) вимагають розуміння деяких досить езотеричних аспектів японської культури, щоб бути цілісним (або смішним).
Однак найскладнішими є назви, які містять актуальні передові посилання на японську популярну культуру (наприклад, Сайонара Зецубо-сенсей). Вони можуть містити посилання, які навіть деякі корінні японці можуть пропустити. Спробуйте уявити, що хтось із за межами США дивиться серіал Сімпсони і уявляючи, скільки б просто пролетіло їх голови.
Є кілька винятків із такого стану речей. У Японії на DVD/BD можуть бути випущені кілька аніме-фільмів – як правило, театральних фільмів, з англійськими субтитрами. Однак цей переклад англійською мовою майже ніколи не використовується повторно, якщо той самий заголовок локалізовано компанією, що випускає в США. Один хороший приклад: Студія Ghibli фільми, багато з яких включали англійські субтитри у свої японські випуски. Коли Buena Vista (компанія Walt Disney) ліцензувала фільми для прокату в США, вони створили власні переклади англійською мовою з нуля. У випадку з Ghibli's Принцеса Мононоке, вони навіть залучили відомого автора фентезі Ніла Геймана, щоб відшліфувати сценарій дубляжу та надати йому необхідну поезію.
Адаптація / Написання сценаріїв
Переклад, зроблений з японської озвучки шоу, не є тим, що використовується для створення дубляжу. Замість цього інший автор візьме переклад і будь-які пов’язані з ним примітки чи документацію та створить з них фактичний сценарій дубляжу адаптації. Деякі письменники самі також є акторами озвучування, що дозволяє їм як розширити свої творчі горизонти, так і привнести «в кабінку» розуміння того, що необхідно для процесу написання сценарію.
Найскладнішим і найважливішим цей етап робить те, що необхідно досягти кількох цілей одночасно.
- Діалог має зручно вписуватися в той самий проміжок часу, що й оригінальна промова, щоб було легше «відповідати клап». (Детальніше про це пізніше.)
- Сценарій має звучати природно для англомовних. Японська граматика зовсім не схожа на англійську, тому речення, можливо, доведеться повністю перебудувати, щоб вони вписувалися в той самий простір. Те, що можна сказати кількома словами японською, може займати ціле речення англійською або навпаки.
- Сюжетні моменти, тонкі акценти та інша важлива інформація – усе це має бути передано. Це занадто легко втратити ці речі в перемішуванні.
Другий і третій пункти є частиною більш широкого питання: вірності. З часом дубляж аніме відійшов від рабської точності і більше до буття адаптивний. Багато в чому це контекст: наприклад, в історичному аніме потрібно зберегти більше «японності» свого оригінального діалогу. Однак шоу, що відбувається в сучасному світі, може замінити більше своїх японських приколів на відповідні концепції західної поп-культури. Штейн; ворота, наприклад, мав англійський дубляжний сценарій позитивно приправлений подібними речами, як спосіб відтворити швидкий жартівливість оригінального шоу.
Деякі шоу можуть взагалі відмовитися від будь-яких спроб бути вірними, але лише якщо цього вимагає матеріал. Шин-чан був переписаний з нуля для його англійського дубляжу, значною мірою тому, що оригінал був такий завірюха культурно-специфічних приколів, які будь-які спроби бути вірними просто впали б у себе. (Найбільший сюрприз: японські ліцензіари шоу щиро схвалили такий підхід.)
Сеанси запису
Після того як на основі перекладу буде написаний сценарій дубляжу, наступним кроком є підбір відповідних акторів для дубляжу та створення запису з нього.
Коли збирається голосовий акторський склад шоу, вибір зазвичай диктується наявним списком виступів акторів озвучування або їх загальним зовнішнім виглядом. Мері Елізабет МакГлінн, сильний і здібний майор Мотоко Кусанагі, рідко отримувала б роль зів’яної квітки.
Але бувають винятки: Моніка Ріал, відома американська акторка озвучування, зазвичай відома ролями дівчинки з тріскучим голосом (наприклад, Міна Цепеш з Танець у вампірській банді), як відомо, підштовхує її виступи в абсолютно несподіваному напрямку, опускаючи її голос на октаву та вивільняючи велику кількість голосу (наприклад, Mayaya з Принцеса Медуза, Джо з Розірваний ангел).
Режисер також може працювати з акторами, щоб створити певний ефект у їхньому виконанні. Наприклад, Бріна Паленсія взяла тонкі вказівки на Кетрін Хепберн, створюючи свою виставу для Голо Мудрого Вовка в Spice & Wolf.
Під час фактичного процесу запису ключовим елементом є те, що актори озвучування та режисери називають «відповідним клапаном». "Flap" - це сленг для a рухи рота персонажа на екрані, і тому актор, який озвучує персонажа, повинен розраховувати час його мови, щоб відповідати, хоча б приблизно, коли є рот рухи. Не завжди можна бути повністю точним, але це допомагає зберегти якомога більше ілюзії. Це стає подвійно складним, враховуючи, що клапті спочатку розраховані на час японські мовлення; Як зазначено вище, відмінності в синтаксисі та мовленнєвих моделях означають, що іноді може бути важко розтягнути або стиснути діалог, щоб він відповідав.
Найкраща частина будь-якого сеансу дубляжу, як може сказати вам будь-який фанат аніме, — це коли люди обдурюють. Помилки та помилки в кабіні звукозапису веселі, і DVD/BD-видання деяких шоу будуть включати їх як додаткові. Берсерк, чиї капризи ще смішніші, враховуючи, наскільки вони різко контрастують із похмурим і жорстоко серйозним характером більшої частини історії. (Якщо ви можете спостерігати, як акторський склад вривається в пісню і ні падайте зі стільця від сміху, я не впевнений, що у вас кумедна кістка.)
